Електронна бібліотека/Поезія
Завантажити
Ночей серпневих шоколад гарячий.
І я собі, поранений, гіркий,
Роки останні на молитву трачу.
Пишу уже не пісню, а казки.
Моя душа, як і душа народу,
Язичество своє пережила.
Люблю церкви, породу і природу,
Печальний шум пташиного крила,
Стежини вовчі проклятих поетів,
Смирення монастирське, бунт і бинт.
Падіння-прірви і падіння-злети,
І ворогів, і друзів, і гриби...
У ночі ці гарячо-шоколадні
Метелик свічки сам летить на сам.
Майдан у серці.
Туалети платні.
Підроблені пісні пісні й «сто грам».
І разом з тим святе, шляхетне, світле
Витає і гніздиться зараз тут.
Терплю.
Росту.
Між засвітом і світом
Середину шукаю золоту.