Електронна бібліотека/Поезія
Завантажити
І ще сто грам веселої печалі…
І знов межа.
Ми піснею свій берег помічали,
Не знаючи, куди нас віднесе.
Стояли наші смерть і щастя поряд,
І сивіло вино – як молоко.
Безглуздий бунт сузір’я проти моря,
І ми тако…
Весілля й війни вміли пережити,
Почути в жилах предків голоси…
А потім вже у вічності спочити,
Зломивши синь.
Хай пахне свічка тілом і залізом.
Хай згадується рай, осінній край…
І знов межа.
І західно над лісом.
І всім здається,
Що кудись пора…