Електронна бібліотека/Поезія

Нового літа сині коні
Вже пролітають вдалині.
Беру, мов квіти, у долоні
Твою любов, твої пісні.

Встає від Києва до Львова
У золоті тисячоліть
І Володимира обнова,
І Гетьмана залізна мідь.

Не знаю я, що доля стеле,
Та хай не смерть і не відчай:
Вже прокидається мій Велет —
Мій Український рідний край!