Електронна бібліотека/Поезія

знає мене як облупленого

знає про всі мої вади і переваги

мов хтива повія стежить п’янкими очима

роками і десятиліттями

куди б я не йшов і де б я не був

відчуваю її важке дихання

знає що часто про неї думаю

іноді намагаюся говорити але нічого не виходить

коли наближаюся вислизає мов привид

і так безкінечно

і довго

крізь товщу років

і тільки коли я спинюся й відмовлюся йти

віддамся спокійним хвилям заплющу очі

я більше її не побачу

розчинюся в ній

і більше нічого не знатиму

де я

і хто я

2025