Електронна бібліотека/Поезія
Завантажити
коли надто пізно ти знаєш що мало любив
коли надто тихо ти знаєш що був гамірливим
коли засинаєш у чорній безодні зневіри
лиш привидів бачиш щасливих минулих епох
кохана у білому платті на гойдалці мрій
і діти торкаються пальцями зІрок на небі
лише б не розплющити очі і чути їх сміх
лише б не ковтати повітря у чорній безодні
де звуки завмерли немов манекени сумні
де птах одинокий ще б´ється в липкому тумані
ти знаєш ці дні що нас ранять мов гострі ножі
наповнюють тишу любов´ю у чорній безодні
9.06.24