Електронна бібліотека/Поезія

Завантажити

де каноє сумне і туманна безмежна ріка
ми не знаєм чи здатні кричати співати мовчати
наші губи тремтять ніби їх обпікають літа
а думки гуркотять як затяті безглузді дебати
скільки спізнано правд і відплакано лихоліть
ця ріка всіх несе в ще чорніші глибини печалі
і каноє сумне не затримає зламана віть
лиш весляр що є сил відпливає від прірви подалі
його пальці в крові і від спраги посохлі вуста
його погляд палає багаттям усіх вогнів світу
сонні діти й жінки на каноє і темінь густа
хоче їх проковтнути у морок старого завіту