Події

У суботу, 31 березня, о 18.00 в обласному ляльковому театрі відбудеться показ вистави київського театру поезії «Мушля», художнім керівником якого є Сергій Архипчук, що нещодавно відвідав Закарпаття. «Я давно мріяв про виставу, де би в центрі був Амур і все, що пов´язане з любов´ю» -- каже він. -- Бо зараз багато спекуляцій довкола Ероса». 

 Отримавши запрошення на фестиваль, театр «Мушля» вирішив приїхати з виставою, яку ще ніхто не бачив. За основу вибрали поезії київського поета Аттили Могильного. Мама Аттили -- закарпатська угорка, а батько -- український дитячий письменник Віть Вітько, що за радянських часів був переслідуваний. У 2008 році Аттила Могильний несподівано помер. «Це був справжній поет, який жив тільки поезією, -- розповідає Сергій Архипчук. -- Він був непристосований до нашого життя, такий собі «вічний підліток». Наступного року йому би виповнилося тільки 50». 

Ось як описують середовище, в якому виростав Аттила Могильний: «На початку 60-х, після десятиліть антиукраїнських погромів, свідомий українець почувався в Києві приниженим, чужим. Певно ж, що свідомих українських родин - цих островів незалежности - було небагато. Однією з них була родина Могильних - Віктора та його дружини Аврелії (мадярки родом з Ужгорода, яка стала українською патріоткою). 

У домі Могильних на Чоколівці панував український дух. Стіни обписані були українськими словами й автоґрафами, обставлені українськими книгами й виробами. Тут діяв неформальний літературний гурток, де нагромаджувалася українська сила, виростала когорта, яка творила критичну масу українства. Вона виявилася в шістдесятництві, далі в правозахисному рухові й борні за незалежність на межі 80 - 90-х років. У таких родинах виростали поодинокі українські діти, яким ох як нелегко було залишатися українцями в тотально зрусифікованому й аморально-аґресивному середовищі. Так виросли син - поет Аттила Могильний, донька Дзвінка, онук Богдан та Ярополк». 

Аттила Могильний видав лише дві збірки «Турмани над дахами (1987) та «Обриси міста» (1991). У видавництві його університетського приятеля Малковича «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» вийшла дитяча повість  «Мавка і мурашиний король». Оце і все, що побачило світ окремими книжками за життя. «Це поет внутрішньої зосередженості, дуже скромний у житті», -- ділиться враженнями Сергій Архипчук.  

«Український театр став цілком розважальним, -- каже він. -- Натомість ми беремося за безнадійну справу: робимо те, що ніхо не хоче.Театр «Мушля» працює з поезією. У нас йшли вистави по Миколі Вінграновському, Богдану Бойчуку, нещодавно поставили спектакль за віршами Івана Козаченка, талановитого поета, який помер у 38 років. Як і Аттила Могильний, він належить до покоління, яке ще не цілком оцінене».      

Тож 31 березня в Ужгороді відбудеться значна культурна подія: передпрем´єрний показ вистави «Чоколівка. Мандри Амура. (Київські цикли)» (режисер Сергій Архипчук).