Події

Володимир Якович Бровченко народився 1 червня 1931 року в селі Мала Виска на Кіровоградщині в селянській родині. У 1955 році закінчив Одеський технологічний інститут. Працював механіком котельного цеху та інженером на Херсонському консервному комбінаті. З 1956 року – на комсомольській та журналістській роботі, працював редактором херсонської молодіжної газети «Ленінський прапор». Тривалий час перебував на партійній роботі в Києві. У 1973 – 1979 роках працював головним редактором журналу «Дніпро». Упродовж багатьох років очолював Товариство культурних зв’язків з українцями за кордоном (Товариство «Україна»), був членом правління Українського Фонду культури.

Володимир Бровченко – автор поетичних збірок: «Шумлять жита», «Зустрічайте сонце», «Скеля Любові», «Не розстріляні зорі», «Перелоги», «На крилах вечорів», «Думна гора», «Сурми», «Вічний жайвір», «Погода на завтра», «Навперейми літам», «Повернення з літа», «Вогонь на обрії», «Вибране», «За тиждень до Воскресіння», «Страсний четвер», «Свічка під вітром», «Повернення Богородиці», «Презентація з молитвою», «Мала Виска. Степова книга», «Перед Покровою», «Німби над вишнями», «Завтра прийду», «Родник», «Благословися, день грядущий», «Крутосхил»; роману у віршах «Як Мамай до Канади їздив»; споминів «Вікнина»; збірників пісень: «Вірність», «Материне поле», «Голуби», «Згадай мене»; саркастичних мініатюр «Мить і Вічність».

Твори Володимира Бровченка друкувалися багатьма мовами світу. Три поетичні книжки в перекладі російською мовою виходили у Москві. Чимало пісень у виконанні провідних українських виконавців на вірші Володимира Бровченка воістину стали народними. За значний внесок у національну пісенну скарбницю поета вшанували почесним званням заслуженого діяча мистецтв України. Поетичний доробок Володимира Бровченка відзначений Всеукраїнською літературною премією імені Павла Тичини та Міжнародною літературною премією імені Володимира Винниченка.

Інформація: Укр.Літ