Події

Його проводжали в останню путь оплесками і квітами та уривками з більш як двох десятків стрічок, які він зняв за півстоліття роботи в кіно. Серед них - "Комісари", "Як гартувалась сталь", "Овід", "Іду до тебе" та "Богдан-Зиновій Хмельницький".

Сьогодні ті, хто працював з Мащенком на майданчику, кажуть: відчули себе сиротами.

Сергій Борденюк, секретар Спілки кінематографістів України, кінооператор:

- Це був не просто кінорежисер, а справжній лідер, який вів військо. Він ніби ставав перед кіннотою і вів її ватаку. 

Син свинарки, який став керівником кіностудії, - правду про своє походження Микола Мащенко ніколи не приховував. Він народився в селі на Луганщині, а на його фільмах радили вчитися такі кінокласики, як Паззоліні.

Вадим Скуратівський, кінокритик:

- Він зробив найкращий фільм про Ларису Петрівну Косачівну, себто Лесю Українку. З російською акторкою Аллою Демідовою. Це дуже талановите кіно!

Микола Мащенко ніколи не був схожим на замкненого у собі режисера. Він належав до покоління, яке вірило - людина може змінити світ.

Сергій Тримбач, голова Спілки кінематографістів України:

- Вважав навпаки, що у мистецтво треба побільше втягувати світла! Світу, людей. Що мистецтво творить життя, не тільки життя творить мистецтво, але й мистецтво переінакшує світ.

А ще сьогодні згадували - він любив жінок! І вони його також!

Лариса Кадочникова, народна артистка України та Росії:

- За талант! В первую очередь. За талант, за доброту, красоту, романтизм,  который был в его произведениях. Это главное. И он любил женщин.

Кажуть, він хотів піти з життя саме у страсний тиждень. Так і вийшло. Микола Мащенко помер у ніч на Чистий четвер. А проводжали його в останню путь на Радоницю. Він ніби зрежисував і свою долю.

Інформація: Перший національний