Події

Цього разу ілюстрації до казкової хроніки намалював один із кращих українських ілюстраторів Ростислав Попський. Як сказано в анотації до книжки: «Це перша в українській літературі казкова хроніка, заснована на реаліях українських народних казок Карпатського регіону». Книжка вперше була видана у 2013 році з ілюстраціями чудового книжкового графіка Максима Паленка і отримала високі оцінки як читачів, так і критиків. Тоді вона увійшла в п’ятірку кращих дитячих видань у конкурсі «Книга року ВВС».

Олександр Гаврош задоволений другим народженням свого «гуцул-фентезі», як читачі називали «Розбійника Пинтю в Заклятому місті». 

«Малюнки Ростислава Попського більш дитячі, м’якші, Пинтя виглядає молодшим, що відповідає духові книжки, – розповідає автор. – Обидва художники створили власний образ Закрайсвіття та його незвичних мешканців. І це чудово! Бо художня творчість не знає меж. Для мене було важливим показати багатство нашого казкового фольклору, з якого можна витворити роман-казку не гіршу, ніж загальновідомі англійські чи ірландські зразки».

Презентацією «Розбійника Питні в Заклятому місті» в ужгородській книгарні «Є» відкрився підлітковий читацький клуб «НевгаМОВНІ», який працюватиме раз на місяць. Як розповіла його модераторка Антоніна Богданова, підлітки – категорія читачів, які не дуже легко йдуть на контакт, часто соромляться, закриваються в собі. Але серед них є чимало таких, що закохані в художню літературу. Саме заради них і відкрили новий читацький клуб як доповнення до вже існуючого дитячого і дорослого. Особливістю його буде не тільки зустрічі з авторами та обговорення книжок, але й інтерактивне спілкування, ігри, поробки.

На презентації автор книжки Олександра Гаврош розповів, як писав велику казку на триста сторінок на основі закарпатського фольклору. Модераторка зустрічі Світлана Тодер відзначила, що «Розбійник Пинтя у Заклятому місті» її захопив. «Ця книжка така ж цікава, як загальновідомі «Хроніки Нарнії»,  але ближча до душі, бо йдеться в ній про своє, рідне. Також приємно вражає мовне багатство твору», – зізнається вчителька української мови. 

Несподіванкою зустрічі стало відтворення пісні, яку написав штучний інтелект про розбійника Пинтю, Івана Силу та їхнього автора.