Події

«Задумала цю книжку, певно, ще 2011 року, коли вийшла моя попередня поетична збірка, - розповіла Богдана Матіяш.- Одразу знала, як вона має називатися, але книжка писалася повільно й складно. Після Майдану та початку війни на сході України я довгий час узагалі не могла писати. Але постійно пам’ятала про книжку, яку вже почала. В якій мало бути багато любові і яка мала зватися «Пісня Пісень»

Збірка «Пісня Пісень» апелює назвою до відомої книги Старого Завіту, тим самим натякаючи, що перед читачами — одна із можливих сучасних її версій. Але це не переспів, і хоч у книжці також ідеться про любов, вона не така ідеальна й незранена, як у старозавітній традиції. Поетеса каже: «Після виходу моїх книжок «Розмови з Богом» і «Твої улюблені пси та інші звірі» декілька людей запитало мене: «Ось у тебе вийшли книжки, в яких ти говориш із Богом, зі звірятами. А чи буде книжка, в якій головним співрозмовником буде людина?» Власне, «Пісня Пісень» й стала такою книжкою. І, в якомусь сенсі, хоч ці три мої збірки є самостійними «проектами», вони творять для мене немовби трилогію. У них багато спільного, але мені хочеться, щоб не я розповіла, що саме їх єднає; хочу, щоб читач сам побачив ті ниточки, якими ці три книжки пов’язані».

У «Пісні Пісень» є все: довіра і ніжність, радість і усміх, а водночас смуток і біль, туга і пустка. Тут, окрім пісень любові, є ще й пісні пустелі, але навіть у них просвічує надія, що всі наші досвіди, все наше життя є неповторною і прекрасною піснею. «Зараз мені здається, що зі всіх моїх книжок «Пісня Пісень» є найзрілішою книжкою – принаймні таке моє суб’єктивне відчуття. Але побачимо, як її сприймуть читачі і критика», - зауважила авторка