Події

Учасники: Мирослав Слабошпицький, Євгенія Чуприна, Андрій Гончарук (видавець).

У цій книжці зібрані оповідання Олеся Ульяненка, одного з найкращих українських майстрів малої прози, написані ним у період з 1986 по 2010 рік і оприлюднені у різноманітний виданнях – починаючи самовидавним часописом «Повстанський шлях» і закінчуючи гламурним журналом для чоловіків «XXL» Упорядники – Євгенія Чуприна (літагент письменника, голова оргкомітету Міжнародної літературної премії ім. О. Ульяненка) і Мирослав Слабошпицький (відомий кінорежисер і близький друг Ульяненка).

Олесь Ульяненко народився у 1962 у місті Хорол Полтавської області. Закінчив Миколаївську мореходку, воював у Афганістані, шаманив у Якутії, грав рок-н-рол у Ленінграді, брав участь у національному визвольному русі, зокрема уперше, в 1988 році, підняв над Києвом український прапор. У 1997 році отримав Малу Шевченківську премію за свій дебютний роман «Сталінка», хоча він там рясно вживав ненормативну лексику.   У 2006 році за роман «Знак Саваофа» отримав анафему від Московського патріархату. У 2009 році роман «Жінка його мрії» отримав негативний експертний висновок від Національної експертної комісії з моралі та був визнаний порнографічним і вилученим з продажу. У 9010 письменник відстояв цей роман у суді (адвокат Олег Веремієнко).

17 серпня 2010 письменник загинув при нез’ясованих обставинах, після тривалих погроз.

У 2012 році мистецька спільнота заснувала Міжнародну літературну премію ім. Олеся Ульяненка.