Події

Сові Мінерви, як запевняв мудрий Гегель, годиться вилітати в сутінки. Книжка Володимира Панченка про економічну платформу ОУН, що з’явилася на присмерку президентства Віктора Ющенка, стала черговою ремінісценцією цієї давньої істини. Протягом останньої п’ятирічки ОУНівська тема міцно закріпилася в переліку обов’язкового набору страв українського інтелектуального гурманства. Після періоду тривалого голоду в українському національному харчуванні настав час надмірного перенасичення від гіпертрофованого вмісту солі, перцю й цукру в усьому, що було написане про ОУН в останній час. Проте автор, вочевидь, щонайменше переймався дією зазначених інгредієнтів на огрубілі від гострих вражень органи читацького чуття, в яких притупилося сприйняття напівтонів і відтінків. Володимиру Панченку, здається, вдалося приготувати страву по-новому. У ній – неймовірно мала доза подієвих сюжетів на політичні теми, обвинувальної чи виправдальної риторики (однакової за рівнем аргументації).

Ця книга – не про особливості функціонування смакових рецепторів, а про економіку, себто річ, котра не має смаку, кольору і запаху. Вона починається із аналізу доктрин, створених такими мало згадуваними нині постатями, як Адам Сміт, Фрідріх Ліст і Карл Маркс, котрі були творцями трьох найбільших економіко-теоретичних систем: лібералізму, економічного націоналізму і соціалізму. У контексті і складному переплетінні елементів цих систем розглядається економічна платформа Організації Українських Націоналістів. Рясно встелений цифрами, цитатами й економічною термінологією текст логічно і послідовно розгортає аргументацію тези про те, що обґрунтована Ф. Лістом система економічного націоналізму втілювалася у багатьох країнах світу. І Україна, як виснує автор, не була виключенням з цього загальносвітового правила саме завдяки діяльності ОУН, серед представників якої було багато людей з економічною освітою, котрі використовували для аргументації створених ними економічних програм головні тези лістіянства.

Отак Володимир Панченко деконструював один з найбільших міфів – міф про відсутність в ОУН стійких економічних програм і спроб їхньої реалізації, який не піддавався ерозії через взаємодію з сіллю, цукром і перцем.