Події

Юні читаки познайомилися з книжкою чудового литовського художника й письменника Кястутіса Каспаравічюса «Заєць Морквус Великий», що її переклала українською Оляна Рута.

У гості до любителів почитати завітав видатний український письменник і перекладач Дмитро Чередниченко, який розповів дітям про самого Кястутіса Каспаравічюса, його візит до Києва і власне про зайчика Морквусика – головного героя книжки.

Каспаравічюс – автор понад 50 книжок, які перекладено 22 мовами. Його називають гордістю литовської дитячої літератури, а книжку «Садівник Флоренціюс» (перекладена українською; автор перекладу – Оляна Рута) визнано найкращою дитячою книжкою Литви. Кястутіса номінували на 2014 рік на вручення однієї з найпрестижніших премій у цій сфері – імені Астрід Ліндгрен.

«Заєць Морквус Великий» – книжка про те, як залишатися собою. Чи ж у вас не бувало такого, що ви дивились на своє відображення у дзеркалі й думали: «Ну чому я такий високий / низький / худий / товстий / негарний (підставляйте те, що ви думали)»? Отак і зайчик Морквусик надумав стати великим, як ведмідь і почав поглинати торти й інші солодощі. І вийшов з нього не заєць, а невідома почвара велетенського зросту, що не могла навіть вийти з дому. Чи став Морквусик щасливий, перетворившись на Морквуса Великого? Зовсім ні, бо ж він втратив можливість нормального спілкування з рідними й друзями: його усі боялись, будинки для нього стали замалі, а вулиці містечка – надто вузькі.

І тоді на поміч прийшла гарненька кроличка Пушинка, яка за допомогою Особливо Поблажливої Овочевої Дієти і танців до упаду спромоглася дуже швидко повернути Морквусика до звичного життя. Хіба лиш тепер у нього була подружка, яка йому дуже подобалася. Чи й більше, ніж подобалася.

Цікава й повчальна історія, написана дотепно і навіть не дидактично, сподобалася читакам молодшої групи. Втім, як і морква та печиво, що розійшлися «на ура».

Після читання юним книголюбам було запропоновано творче завдання майже в стилі Кястутіса Каспаравічюса: діти мали розфарбувати зайчиків. Фігурки вийшли дуже індивідуальні, одна з них – взагалі геть українська, синьо-жовта. А що зайчики були намальовані на спеціально підготовленому аркуші паперу, то після розфарбовування він став вимірювальним пристроєм, завдяки якому ведуча «Читаки-клубу» Ліза Гречанюк виміряла зріст кожного читаки не тільки в сантиметрах, але й у морквусиках, про що учасникам було урочисто вручено відповідні сертифікати з підписами та печатками.

У другій частині засідання брали участь трішки старші, але не менш зацікавлені читаки. Дмитро Чередниченко прочитав їм вірш про Кястутіса Каспаравічюса:

«Кястутіс Каспаравічюс – он який художник!

Це такий художник,

Що склада свої пісні.

Він до нас приїхав

На білому слоні.

А садок його такий,

Де ростуть чудні дерева.

Вони родять не грушки,

А зайців та левів.

От який художник!..

Як почне співати,

Защебечуть і ведмеді,

Й кабани пузаті.

А жирафу він малює

Із такою шиєю,

Що сама стоїть у Вільнюсі,

Голова її – у Києві».

Ліза Гречанюк розповіла кілька цікавих фактів з біографії литовського художника й письменника. А потім дітям було запропоновано захопливе завдання: Ліза взяла до рук «Підводну історію» литовською мовою і запросила маленьких гостей «перекласти» її українською, дивлячись на прекрасні барвисті малюнки автора книжки. Казка про підводних мешканців дітям дуже сподобалась, а Дмитро Чередниченко як визнаний фахівець з литовсько-українського художнього перекладу підтвердив, що юні перекладачі непогано впорались із завданням.

Надалі ж старші читаки теж прочитали книжку «Заєць Морквус Великий» і дійшли до висновку, що найкраще зайцеві таки їсти моркву й капусту, а не намагатися вирости завбільшки з ведмедя.

Оляна Рута, письменниця, перекладач: «2009 року батько привіз мені з Литви Кястутісову книжку «Зникла картина». Вона мені сподобалась і я переклала її «для себе». А згодом на книжковій виставці у Вільнюсі побував директор видавництва «Навчальна книга – Богдан» пан Богдан Будний, і домовився про видання українською мовою не лише «Зниклої картини», а й цілої низки книжок відомого литовського автора й ілюстратора. Так побачили світ «Заєць Морквус Великий», «Садівник Флоренціюс», «Білий Слон» та «Ведмежа мандрівка». Чекають виходу у світ «Короткі історії» та «Полуничний день».

А зараз я працюю над перекладом іще чотирьох книжок Кястутіса Каспаравічюса, які побачать світ наступного року: «Короткі оповідки з життя речей», «Підводна історія», «Маленька зима» та «Що сниться Киці?»

Уже двічі Кястутіс приїздив до Києва на презентації своїх книжок, які встигли неабияк полюбитися українським читачикам. Сподіваємося, що й представити нові переклади він теж прибуде особисто» .

Кястутіс Каспаравічюс, художник, письменник: «Дуже радий, що мої книжки виходять і українською мовою. Я писав їх з думкою про вас. А ви, читаючи їх, можливо, на якусь мить подумаєте про мене й мою невеличку країну. І так, десь напівдорозі, наші думки зустрінуться, і та велика відстань, що нас розділяє, зникне.

Передаю щонайсердечніші вітання організаторам зустрічі, й особливо – діткам, які прийшли почитати книжку про Морквуса.

Мені дуже приємно, що прихильники Зайця Морквуса є і в Україні. Шкода, що мене там не було, ми разом могли б намалювати Жирафу, як це не раз вже робили в багатьох країнах світу, і в Україні також. Але я маю намір іще побачитися з київськими читачами» .

На жаль, «Чулан» вміщує мало читак. І дуже добре, що навіть у таких умовах співробітники книгарні й Ліза особисто роблять таку потрібну й важливу справу – залучають дітей до читання якісної літератури, за що й хочемо висловити велику подяку!