Події

є автором 3 поетичних книг: «Цілодобово!» (спільно з П. Кообчуком та О. Коцаревим, «Факт», 2007), «Місто в Моєму Тілі» («Смолоскип», 2007), «Немає Жодної Різниці» («Факт», 2007). 

Готується до друку спільна з Вано Крюґером збірка поезії «БДСМ».

Організатор квазілітературних проектів «Міцна Чоловіча Поезія» (2006), «Поезосинтез» на Гогольфесті (2009). 
          
Поезія перекладалась і публікувалась польською, білоруською, литовською, російською, португальською та англійською мовами.Богдан-Олег Горобчук

       
Автор презентуватиме свої поетичні збірки та читатиме нові поезії. На вечорі можна буде придбати книги Богдана-Олега та отримати автограф.

      
Кілька нових віршів поета:

Мартінси  
 

Я описала  би своє Я 

Жовтою  ниткою по обідку взуття

М.А.  
 

Коли помирають  їх господарі – пси можуть ще довго лащитися до взуття

Злитися на взуття – чому воно без господарів

Гризти його аж до металевих вставок – прокушувати підошву – видирати жовті нитки  

Коли помирає  Бог – можна ще довго палити храми 

Сцяти на ікони  і злитися що вже не буде як було  

Але коли щоосені  як тепер помирають дерева – палити листя і зілля варто обережно

Ніби обпалювати глиняного ідола знаючи що наступного такого не вдасться створити

Варто з насолодою  стрибати до калюж в нових черевиках 

Вдихаючи дими і пил зупинених будівництв  

І Бог і господарі  назавжди помирають 

Храми можна  відбудувати черевики – купити

Але вони стоятимуть порожніми

Пси до них і  не доторкнуться

І так триватиме  завжди  

Але осінь –  не довга 

Доки калюжі не затягнуло льодом

Доки кора навпроти снігу не зчорніла остаточно 

І листя ще поширює  фантастичні гнилісні запахи

І Бог осені  ще блукає то недобудованими будівлями то довкола озера

То самотньо курить на балконі кленові цигарки  голий вище пояса 

Варто ходить за ним 

Доки він іще  не помер  

Особливо –  якщо голова тяжка і очі злипаються

А ніч мусить бути довгою і холодною

І черевики на десять дірок ніяк не натягуються –

Це значить  що осінь викручує руки і змушує бігти ще за одною а не просто собі –

Беззмістовно блукати за голим вище пояса бородатим мужиком

(і як йому  не холодно)

Перечіпляючись  в темряві за бордюри і коріння  і щохвилинно падаючи  
 

Вся Правда про Життя  

На моїх долонях  – запах цитрусових

Перетинки між  пальцями і пальці у профіль – жовті – на правій – жовтіші

І кінчики нігтів і навіть тоненький простір шкіри  навколо нігтів – жовті 

Тонка жовта  лінія  

Є такий цикл фотографій під назвою «Мазохізм»

Я там у сірій  вишиванці їм лимон – 

Там у мене великі окуляри і ще я зворушливо-смішно кривлюся  

На моєму гелі для душу зображено апельсини  і м’яту 

Я його купив  бо колись написав віршик про апельсини  і гарячий шоколад із м’ятою  

Життя – тонка  жовта лінія між шкіркою нашого народження і нігтями нашої смерті

Життя – ніби їсти гіркий лимон перед камерою і зворушливо-смішно кривитися

Життя – ледве  відчутні запахи і сліди які лишаєш для інших:

Віршики, незакритий кран у ванній і світло, яке забуваєш вимкнути перед тим як піти 

amores perros 
 

вночі

пес помирає  в метро 

як в  amores perros Іньярріту

але

він ще може вкусити   

я пригадую як

твоя шкіра  пахла медом

вона і досі так пахне

я певен  

пес і досі помирає  в метро 

як в Іньярріту 

але – 

як у Булгакова  – 

не помирає:   

минула  любов, сиґарета в  руці догора – 

і не догорає   

а з далекої кухні  на шостому поверсі 

падає пляшка шампанського,

падає,

падає – 

й не розбивається  

Інформація:  КМЦ «Українська книга»