Події

За витонченим образом художника Романа Сельського (1903 – 1990) ховається людина, дивовижно енергійна та переконлива. Потужний рисувальник і колорист, він володів даром мислити, говорити, вчити, захоплювати. Завдяки Роману Сельському львівська школа малювання на рівні з прибалтійською у 1960-70-х роках вважалась однією з найсильніших у Радянському Союзі. На неї орієнтувались, у неї вчились всі, хто прагнув у мистецтві чогось більшого, ніж канону соцреалізму. Сельський сприяв появі омріяного порталу до Європи.

Адепт паризького авангарду, замішаний на містиці Карпат, Роман Сельський створив власну мистецьку школу. В його живописі знаходять відгуки Олекси Новаківського, Михайла Бойчука, Фернана Леже і Джорджо ді Кіріко. Саме під впливом європейського авангарду в реалістичному живописі Сельського з’явився метафізичний вимір, що змусив речі жити іншим, таємним життям, і колір став особливим, навіть самостійним проявом.

Та, певно, найважливіше, що шляхетний і надзвичайно скромний Роман Сельський є ключовою фігурою галицького культурного середовища і львівської школи малювання. Його дім, названий «Салоном Сельських», від 50-х до 90-х років минулого століття був осередком життя і спілкування львівської інтелігенції. Тут дихалося вільно, по-європейськи, як казали сучасники, і така атмосфера допомогла аристократичній  та інтелектуальній традиції вижити і зберегтися.