
Події
Екслібриси Василя Леоненка у Москві
У Москві, в Музеї екслібрису та мініатюрної книги Міжнародної спілки книголюбів (вул. Пушечная 7/5, буд. 2), відкрилася виставка відомого українського художника-графіка Василя Леоненка.
Василь Леоненко народився у 1948 році в селі Колибані Брагинському районі Гомельської області, фахову освіту здобув на художню-графічному факультеті Вітебського педінституту. Майже сорок років мешкає в Чернігові. Член Національної спілки художників України.
Майстер мініатюрної ліногравюри, особливо талановитих екслібрисів (з латинської мови перекладається «із книг») — особистість у мистецтві яскрава і багатогранна. Він є учасником понад 300 колективних виставок у країнах Європи, Азії та Америки, лауреат 38 престижних міжнародних виставок.
Створення книжкового знаку — доволі складний і непростий. Адже вдало виконаний екслібрис може багато розповісти і про самого художника, і про власника книжок. А перші екслібриси Василя Леоненка були присвячені творчості улюбленого поета Сергія Єсеніна. Так з’явилися серії «Єсеніна», а потім «Лермовтовіана», «Шевченкіана», «Гоголіана» та інші, портрети Вільяма Шекспіра, Льва Толстого, Федора Тютчева, Миколи Костомарова, Івана Буніна, Михайла Шолохова, Марини Цвєтаєвої, українських істориків Олександри Єфименко, Михайла Грушевського, Вадима Модзалевського.
У «Словіані» автор створив серію робіт по «Слову о полку Ігоревім», зокрема, і екслібрис Святослава Воїнова — нашого земляка, авторитетного збирача книг і картин, що стосуються тематики цієї видатної давньоруської поеми.
Тонкі, напрочуд красиві і поетичні мініатюри бачимо в серії «Україніка», «Моя Білорусь»
і особливо в серії «Пам’ять про мій дім», що відображають чорнобильську трагедію.
Його екслібриси стали емблемами Чернігівської обласної бібліотеки ім. В.Г. Короленка, наукових бібліотек університету «Києво-Могилянська академія» та Ягеллонського університету в Кракові (Польша). Всього художник має 1268 унікальних екслібрисів.
Вражає високою графічною культурою серія мініатюрних гравюр архітектурних пам’ятників Чернігова.
Художник постійно шукає і це віддається йому сторицею.