Події

Останній прижиттєвий твір автора чеською мовою переклала Їржина Дворжакова.

В анотації роману йдеться: «Якщо Ви ще не читали Ульяненка - почніть з цього тексту. Якщо Ви є його прихильником - побачите нові фасети його творчості. Якщо колись спробували, і не пішло - тут він зробив крок Вам назустріч, поєднавши свою фірмову "об´ємну" манеру зі вражаючим антуражем та динамічним сюжетом».

У 2015 р. міська рада Хорола назвала провулок на честь письменника. А 2012 р. в Полтавському національному педагогічному університет імені В.Г. Короленка створили Меморіальну бібліотеку Олеся Ульяненка. Ініціатором її створення став друг письменника, відомий український режисер Мирослав Слабошпицький, автор багатьох фільмів(«Глухота», «Ядерні відходи» та ін.), серед яких стрічка «Плем’я» у 2014 році здобула Гран-прі «Тижня критики» Каннського фестивалю.

Олесь Ульяненко (справжнє ім’я – Олександр Ульянов) (1962–2010), народився у Хоролі на Полтавщині. Був шаманом в Якутії, закінчив Лубенське медичне училище і морську школу в Миколаєві, служив у радянських десантних військах у Німеччині й Афганістані. Роман «Сталінка» приніс йому славу «найрадикальнішого і найжорсткішого українського прозаїка». Проте пізніше отримав Малу Шевченківську премію і був включений в програму загальноосвітніх шкіл і вишів. А роман «Жінка його мрії»був визнаний порнографічним.

Усього Олесь Ульяненко написав близько 20 романів. Багато з них – «Дофін сатани», «Зимова повість», «Богемна рапсодія», «Син тіні», «Серафима», «Знак Саваофа», «Квіти Содому» – викликали неоднозначну реакцію.

Інформація: vpoltave.info