Літературний дайджест

Євген Положій: У книжку "Одіссея" увійшло три романи та кілька оповідань. Першим романом є "Дядечко на ім´я Бог". Це книга про подорожі світом, про подорожі всередину себе. У книжці - спроба відповісти на запитання, що буде з нами після того, як ми помремо? Що ми про це знаємо і що думаємо?

Також є тут досить сентиментальний роман "Мері та її аеропорт", роман "Потяг", який раніше називався "Брати янгола". Також "Одіссея" вмістила кілька оповідань, раніше виданих та нових, в основному про подорожі.

Насправді ідея такої книжки належить видавцю. Цією збіркою творів було продовжено традицію видавати "цеглини", до яких включають кілька творів автора.

Я думаю, ця книжка буде цікава тим, хто читає сучасну українську літературу і просто сучасну літературу. 

ВВС Україна: У всіх творах книжки дуже помітне ваше ставлення до української політики та її персонажів. Це ставлення вкрай негативне. Ось лише кілька цитат: "Те, що робиться в Україні, значно гірше, ніж проституція"; "Ми живемо у падлючі часи". Романи і повісті писалися у різні роки, за різної влади. Ви запеклий і послідовний опозиціонер?

Євген Положій: Я запеклий і послідовний журналіст/громадянин.

ВВС Україна: Чи вдається вам відсторонюватися від української реальності, коли ви пишете книги, чи це можливо? Чи навпаки - усе, що є в "Одіссеї", це цілковите відображення вашого сприйняття української дійсності?

Євген Положій: Це просто сприйняття дійсності. А чому письменник взагалі має відсторонюватися від реальності?

Інколи доводиться читати навіть такі глибокі думки критиків: автор, певне, мандрував тими місцями, бо дуже цікаво і точно описує враження героя, але краще б він це все вигадав і нікуди не їздив. Прикольно чути таку нісенітницю.

ВВС Україна: Один із ваших героїв каже, що любить Майдан 2004 - 2005 років. А ви?

Євген Положій: Мені подобається те, що зроблено щиро.

ВВС Україна: Роман "Потяг" - це анатомія роботи виборчого штабу у провінції одного із кандидатів у президенти. Знову ж таки, погляд на це дуже критичний і навіть подекуди цинічний. Був досвід, після якого таке ставлення сформувалося?

Євген Положій: Я маю дуже багато друзів, які займаються менеджментом виборчих кампаній. І в Києві, і у Сумах. Я працюю головним редактором газети у провінційному місті вже 20 років. Тобто, маю багато інформації. 

Тому мав можливість у "Потязі" просто узагальнити все те, що я знаю сам і те, що мені розповідали редактори газет в інших містах, бо ми входили у різні професійні спілки. Цих історій насправді безліч. Наслухавшись їх, я зрозумів, що можу це узагальнити і написати цілий роман. Мені захотілося про це розповісти, але так, щоб було зрозуміло, що насправді відбувається у провінції на виборах.

ВВС Україна: Жюль Верн усі свої книжки написав, не виходячи із власного кабінету. Як народжуються ваші твори про подорожі?

Євген Положій: Так, а Олександр Дюма не був мушкетером. Моя особиста подорож завжди - в глибину людини та всесвіту. Механічні переміщення по планеті Земля - це, швидше, намагання медитації на тлі нових вражень.

У ці нові враження, у новий географічний простір я вмонтовую ліричного героя, даю йому біографію і завдання.

Наприклад, Остап у романі "Дядечко на ім´я Бог" шукає на Близькому Сході батька, а знаходить у собі Батьківщину. Тобто - підкреслюю - це не автобіографічні тексти, не есе, а художні твори.

ВВС Україна: З якого часу ви подорожуєте і чи хотіли б, аби ваші книги були путівниками для тих, хто збереться у ті країни, де побували ви?

Євген Положій: Я завжди, як і будь-який пацан, мріяв подорожувати. Та й усі ми чи більшість із нас виросли на літературі про пригоди та подорожі.

У 2003 році я собі сказав, як у тому анекдоті: поїду хоч тушкою, хоч опудалом, незважаючи на те, що великих грошей на подорож не мав. Я познайомився із таким же, як сам, ми вигадали маршрут, взяли наплічники і поїхали до Єгипту. Потім була Йорданія, Сирія, Туреччина.

Одне із завдань було, коли я писав книжки про подорожі - збудити у молодих українців жагу до подорожей, показати їм, що можна подорожувати за безцінь чи за малі гроші. Це реально.

ВВС Україна: А дівчатам ви би радили такі подорожі також?

Євген Положій: Я бачив дуже багато японок, кореянок, які подорожують самі. Але нашим дівчатам краще самим не подорожувати, краще із другом чи подругою. Звісно, важливий також дрес-код. Якщо ваш одяг буде кореспондуватися із тим культурним простором, то все буде нормально. Інакше, особливо у мусульманських країнах це виглядатиме як провокація.