
Літературний дайджест
Спілка письменників: уже майже без Яворівського
На з´їзді Національної спілки письменників 18 жовтня я вперше пошкодував, що я – не член цієї організації. Бо все ж таки незручно було представнику преси весело улюлюкати і кричати "ганьба" разом з іншими письменниками, які зібралися у санаторії "Пуща озерна".
А молода поетка Аня Малігон зізналась: "Я так нареготалася! Краще, ніж на слемі".
З´їзд мав заслухати доповідь голови НСПУ Володимира Яворівського та обрати нове керівництво. Чимало присутніх у залі прийшли невдоволені: непрозорими, на їхню думку, продажами спілчанського майна, недостатньою увагою до роботи з молоддю тощо. Як завжди, багато скаржилися, що похорони письменників проходять неправильно.
"Ми ущільнилися до такої міри, що нема кому віко винести, хоча раніше у нас була похоронна команда, яка виносила гроби", - розводився голова столичної організації НСПУ Віктор Баранов. Втім, питання справді виглядало актуальним: київський поет Василь Герасим´юк нарахував тільки п´ятеро делегатів віком до 40 років.
Усім цим літнім митцям напередодні за кошти Спілки влаштували вечірку, де було багато харчів та випивки, а також танці під квартет "Явір". Тож доповідачі з регіонів спершу були настільки лояльними, що Володимиру Яворівському залишалося скромно відповідати їм: "Та не варто кидати чепчики і казати що Яворівський відродить спілку. Я вже в тому віці, коли брехати не можна".
З нагоди з´їзду до трибуни намагалися часом потрапити зовсім анекдотичні персонажі. ""Я не думав виступати, але тут ані слова не сказали про пісню. В нас зовсім зникла громадянська пісня! Та що робиться з тобою, Україно!!!", - вигукував один із них.
Але промова Баранова, його головного опонента, пробудила протестну половину залу. Він повторював фактично ті самі обвинувачення, що й 2009 року, коли недовіру Яворівському планувала висловити рада НСПУ. Але тоді вони з заступником Яворівського, Михайлом Слабошпицьким, в останній момент дали задній хід, пояснивши, що найбільше хотіли не зміни керівництва, а саме внутрішньосімейної сварки, яка би привела до очищення.
Цього року сварку спинити було вже неможливо. Коли філіпіки Баранова удвічі перевищили регламент, половина зали закричала модераторові: не перебивай! Хай півгодини говорить!
Як перекричали Яворівського
Головною зброєю Яворівського на з´їзді був його голос, добре поставлений для радіопрограм. "Ви ж мене не перекричите, ви ж бачите, що вас менше!" - парирував він вигуки з місця.
А виступ Баранова прокоментував словами: "Вітю, ми щодня бачимося. Чому ти не підійшов до мене, не сказав, що ми з тобою десь помиляємося, чому ти чекав до з´їзду?" Але зовсім розсварив 2 табори "завгосп НСПУ" Анатолій Крим, сказавши, що не бачив людини, більш ледачої за Баранова.
В результаті, голова НСПУ, який упродовж конференції декілька разів заявляв, що готовий зараз скласти повноваження, оголосив, що не може дозволити, щоб замість нього прийшла така команда.
"Якщо ви оберете Баранова - то через півроку зможете забути про спілку. Тим більше, що гідні люди є: підріс Василь Шкляр, який приніс авторитет до нашої спілки. А я не збираюся сидіти ще 5 років, я посиджу ще рік-два, почекаю, поки зміниться влада - і тоді піду", - обіцяв голова.
Правда, легітимність його висунення на третій термін була не для всіх очевидна. Яворівський довго наполягав, щоб з´їзд негайно прийняв зміни до статуту спілки, зокрема, дозволив людям обиратися головою НСПУ більше двох разів підряд, а також посилив його вплив на прийняття рішень у спілці.
Тут і прийшло до депутата розуміння, що письменників він уже не контролює. Майже всі делегати проголосували проти внесення таких суттєвих правок з голосу, не маючи перед очима навіть статуту.
Правда, до виборчого списку Яворівського все одно внесли: мовляв, останні зміни до відповідної статті статуту приймалися 2006 року, а з тих пір 2 терміни ще не минуло. Аналогічне обґрунтуваня було в Конституційного суду, коли той давав Леоніду Кучмі дозвіл балотуватися на 3-й президентський термін. Однак таке голосування не всі письменники визнають юридично коректним.
Відродження "Енея" або смерть
Із восьми висунутих кандидатів на посаду голови НСПУ до кінця обговорення залишилося тільки троє: Віктор Баранов, Леонід Талалай та Володимир Яворівський.
Першого підтримали більшість тих, хто відмовлявся від балотування. Другий не зробив так само просто заради сміху. А Олександра Яворівського публічно підтримав тільки його заступник, один з найпопулярніших українських письменників Василь Шкляр. Під час його виступу вперше за останні години у залі запанувала цілковита тиша.
"Спілку повинен очолювати депутат. Бо якби не ця осоружна для нас недоторканість, то прокуратура і міліція під час усіх цих перевірок уже давно би вигребли наш сейф. А програма в мене одна: Воля України або смерть!!!" - вигукнув митець.
Реальна передвиборна програма була тільки у Баранова, який пообіцяв втілити у життя наступні пункти:
- Вихід Спілки в інформаційний простір
- Створення якісного інтернет-ресурсу
- Відновлення роботи з молоддю
- Запровадження вже готового бізнес-плану з перекладу творів української літератури світовими мовами
- Додержання прав опозиції в НСПУ
Закінчилася його промова популістською обіцянкою: знайти десь місце для кафе "Еней", щоб було де письменнику чарку випити. Нагадаємо, старе приміщення "Енея" керівництво Спілки здало в оренду під дороге кафе, і митці більше не становлять там особливої категорії.
Яворівський стратегією не зацікавився, він запевнив: "Я знаю, що все це треба робити, от тільки де взяти гроші у нашій бідолашній спілці!"
Опозиція була в передчуті успіху. В кулуарах уже мріяли про майбутню роботу у спілці. Сергій Пантюк признався, що Баранов обіцяв йому, щойно ставши головою НСПУ, започаткувати всі проекти щодо створення літаґентства тощо. А керівницю літстудії при спілці Вікторію Осташ уже напівжартома пророкували на посаду завідувачки кабінетом молодого автора.
Недійсна поразка
Коли лічильна комісія все ж таки виставила до вибору кандидатуру Яворівського, кияни Василь Герасим´юк та Василь Портяк подалися на сцену з´ясовувати, чому це відбувається. Але Портяка охоронці відштовхали від трибуни за куліси, аж доки його не визволили деякі члени президії з криками: що ж це робиться, від кого вони нас охороняють? Повноцінної бійки не вийшло, але момент був напруженим.
А вже коли розпочалося таємне голосування, організатори закликали всіх іти обідати, а тих, у кого скоро поїзд - то вже їхати. І потім швидко оголосили про закінчення часу голосування. Люди "повелися", і в результаті, проголосувало менше, ніж треба для кворуму - статут передбачає участь хоча б 240 делегатів з 360.
Однак письменникові Сергієві Пантюку вдалося дізнатися у лічильної комісії, що в голосуванні переміг голова київської міської організації НСПУ Віктор Баранов, випередивши Яворівського на 7 голосів.
Сергій Пантюк переконує, що Яворівський зробив це навмисне, бо розумів, що інакше програє. Так чи інакше, делегати роз´їхалися. І тепер їх доведеться знову скликати, щоб провести завершення з´їзду.
Тим часом обидві сторони збираються активно працювати з електоратом, адже учасники виборів уже відомі, їхні передвиборчі платформи також, і залишилося тільки змусити письменників, переважно літніх, повірити.
З настроїв залу було зрозуміло, що чимала кількість делегатів підтримала кандидатуру Василя Шкляра, якби той не передав голоси Яворівському. Проте їх "стара" команда, вочевидь, не наважилася на такий крок.
Артем Захарченко