Літературний дайджест

Українська книга на підйомі, вважає Катерина Аврамчук, директор з розвитку видавництва "Наш Формат". Видавничий дім випускає у світ ділову літературу українською мовою, і протистояння з Росією стало несподіваною підмогою в цьому бізнесі.

"З початком війни українці почали бойкотувати російську продукцію, в тому числі й російські видавництва. Вже на сьогоднішній день українська книга пробивається на лідируючі позиції", - розповідає вона.

Якщо в 2014 році з Росії було імпортовано книг і брошур на $11,5 млн., то в 2015 році ця цифра становить $3,7 млн.

Тиражі книги падають по всьому світу через різні причини. Якщо в США дана проблема пов´язана з переходом читачів на електронні носії (близько 20% читачів), то в Україні це, швидше, пов´язано з економічним становищем у країні. І хоча за останні два роки український видавець змушений був також скоротити тираж, на даний момент у нього є всі шанси відвоювати собі ринок.

На шляху до цього безліч труднощів: відсутність дотацій з боку держави, низький попит, піратство. Але головною проблемою для ринку українських друкованих книг залишаються російські видавництва.

За інформацією Кабміну, більше 70% друкованої продукції, яка реалізується в Україні, родом з РФ. Причиною такої статистики послужила відсутність індустрії книговидавництва в Україні протягом багатьох років. Як підсумок - російські видавництва монополізують ринок української книги і диктують, що і за яку ціну будуть читати українці. 

Видавництво "Наш Формат" працює в сегменті бізнес-літератури, яку видають меншими тиражами, ніж художню. На сьогоднішній день більшість топових бізнес-книг уже видано російською, але це зовсім не проблема, тому що український читач демонструє величезний інтерес до книг рідною мовою.

Крім того, видавництво починає працювати на "випередження" і конкурує з російськими колегами, щоб раніше видати бажану книгу.

Такий підхід показує вдалу нішу на книговидавничому ринку. Але лідером продажів все ж залишається художня література.

Для Олександра Красовицького, директора харківського видавництва "Фоліо", ситуація видається трохи інакшою. За його словами, захоплення українського книжкового ринку сталося ще в 1994 році, коли президент РФ Борис Єльцин підписав закон про пільги російському книговиданню.

Системні пільги, фінансування закупівлі книг, дотування державою ставок оренди в книжкових магазинах, боротьба з електронним піратством - все це перетворює книговидавництво в Росії на вигідний бізнес. В Україні ж це бізнес виживання. Перші пільги з´являються лише в 2004 році. За ці 10 років російська книга зайняла весь український ринок.

Навіть зараз великі видавництва РФ залишаються лідерами українського ринку, а більшість українських книгарень продають книги з Росії.Лідерами ринку в Україні є російські "Ексмо", "АСТ", а також "Махаон Україна", яке представляє інтереси видавництва "Азбука-Аттікус", також російського.

Російському видавцю нічого не вартує заповнити українські прилавки. Однак з кожним роком книг з РФ імпортують все менше. У 2012 році Росія продала в Україну книг на $33 млн., в 2013 році - на $23 млн., в 2014 році - на $11,5 млн., а в 2015 році - вже на $3,5 млн.

Правда, і тут мова йде не тільки про битву з україномовним продуктом. За словами Красовицького, різке зменшення пов´язане з тим, що в Україні збільшився обсяг паперового піратства по відношенню до російських книг і ринок наповнився тієї ж самої російської книгою, тільки "з-під поли", зробленої в Україні.

"Таким чином, обсяг імпортованої книги з Росії в Україну знизився, але кількість російських книг на полицях магазинів не зменшилася", - говорить Красовицький.

Справа ентузіастів

"Головною перевагою місцевих видавництв є присутність на ринку. Тобто, у нас є можливість мобільності", - каже Красовицький.

Також помітна значна різниця в ціні - українська книга набагато дешевша за російську. Але для деяких видань це скоріше не конкурентна переваги, а їх особиста трагедія.

Вимушений демпінг цін дозволяє привернути увагу до української книги, але позбавляє оборотних коштів. Звичайно ж, це не стосується вузькоспеціалізованих видань, орієнтованих на менший тираж і більш обмежений ринок.

"Російськомовна література в порівнянні з україномовною користується попитом приблизно шість до чотирьох", - говорить Красовицький. У разі, якщо українське видавництво друкує російськомовну зарубіжну літературу, виникає питання з купівлею прав на її переклад.

Переважно права на друк більшості російськомовної літератури належать російським видавництвам. Купити права на переклад, якщо це зарубіжний автор, практично неможливо.

Читайте також: 7 світових бестселерів, що виходять українською

Українські видавництва починають конкурувати за перекладні права з російськими видавництвами, і часто програють, тому що російський і український книжкові ринки непорівнянні.

Тому, українці роблять ставку на україномовну літературу і намагаються перекладати зарубіжних письменників раніше, ніж це зроблять російські конкуренти.

І хоча динаміку інтересу до української книги складно підкріпити відповідною статистикою, видавці запевняють, що зростання є. "Підвищення інтересу до літератури можна побачити хоча б спостерігаючи черги на книжкових форумах. На "Книжковий Арсенал" в цьому році були черги по сто і більше осіб", - каже Аврамчук.

"Український книжковий ринок - це результат роботи не стільки бізнесменів, скільки ентузіастів. Перебуваючи в тих умовах, в які були поставлені видавці в 90-х роках, створити такий книжковий ринок, який ми маємо на сьогоднішній день, - це подвиг", - вважає Анастасія Левкова, арт-директор мережі книгарень "Книгарня Є", яка зараз активно розвивається.

Ще три роки тому в "Книгарні Є" було лише 11 магазинів, в той час як зараз в мережі налічується 22 точки. Часто говорять про те, що "Книгарня Є" особлива тим, що вона продає переважно україномовну продукцію вітчизняних видавництв.

"Але в цьому немає нічого незвичайного для країни, де державна мова українська, - це нормально, так і має бути", - вважає Левкова.

Ланки одного ланцюга

Український письменник Андрій Кокотюха нагадує, що видавець - не єдиний учасник у процесі створення книги. На цей процес впливає цілий ланцюжок учасників: автор - видавець - книжковий магазин - покупець.

"В Україні зараз абсолютно нескладно видати книгу. Найчастіше, видавництва самі шукають письменників", - каже Кокотюха.

Якщо раптом перші не готові видавати книгу, за словами письменника, завжди можна зайнятися цим самостійно: "Книжку нескладно видати, книжку складно продати". Він вважає, що автори самі повинні бути зацікавлені в продажу власних книг, націлені на популяризацію процесу читання.

Книжковий оглядач Ліля Шутяк також говорить, що книговидавництво в Україні поки складно назвати бізнесом.

"В Україні майже немає літературних агентів, які б працювали на професійному рівні. У нас є великі проблеми з промотування друкованої продукції, без якого продати книгу неможливо. Українським видавництвам необхідно приділяти більше ресурсів на рекламу, оскільки книга не знаходить свого читача", - журиться Шутяк.

Однак ситуація з російською книгою на українському ринку може зовсім скоро змінитися. Цьому сприяють і українські видавництва, які нарешті  почали свою боротьбу за українського читача, налагоджуюча дистрибуція книг і всілякі літературні форуми.

Також наприкінці серпня був представлений законопроект про введення заборони на ввезення російської друкованої продукції пропагандистського характеру. І хоча він стосується лише невеликого сегмента російської продукції, прийняття подібного законопроекту також дозволить знизити кількість російських книг на полицях книжкових магазинів.

"Я бачу позитивну динаміку за ті дев´ять років, що працює "Книгарня Є". Заповнюються всілякі ніші - ще дев´ять років тому не було бізнес-літератури українською мовою. Перекладний ринок стає більш системним - зараз видавництва відстежують, що популярно за кордоном. Розвиваються книжкові мережі, піднімається сам престиж читання завдяки ЗМІ і всіляким форумам. Потроху, але ринок розвивається", - говорить Левкова.

Анастасія Пашинська