Літературний дайджест

Роман британської письменниці опублікований в 1928 році. Текст вважають першим твором так званої «лесбійської літератури». Роман описує життя англійки з родини вищого класу Стівен Гордон, яка усвідомила свою «сексуальну інверсію» з раннього віку. Вона знаходить свою любов з Мері Ллевеллін, з якою вона зустрічається під час Першої світової війни, але їх спільне щастя виявляється затьмарене соціальною ізоляцією і відторгненням, які Холл зображає як згубні наслідки «нетрадиційної орієнтації».

Протягом кількох десятиліть це був найвідоміший лесбійський роман англійською мовою і часто першим джерелом інформації про жіночу гомосексуальність. 

Напівавтобіографічний роман, який письменниця написала за мотивами біографії подруги своєї подруги Віти Секвілл-Уест. Вперше опублікований теж 1928 року.

Перша частина і історія Орландо починаються в епоху королеви Єлизавети I, яка благоволить миловидному шістнадцятирічному юнакові і робить його своїм фаворитом. Дія останньої частини відбувається на початку ХХ століття. Герой, заснувши, прокидається істотою іншої статі, а у фіналі стає матір’ю і письменницею.

Роман мав великий стилістичний вплив на інші романи XX століття, і розглядається критиками як важливий для історії і для гендерних досліджень текст, написаний жінкою.

За мотивами книги в 1992 році зняли фільм «Орландо».

Роман Берроуза є другою частиною його трилогії, куди також входять книги «Міста червоної ночі» і «Західні землі».

В основі роману ― історія стрільця-гомосексуала з Дикого Заходу. Суперечачи нормам лінійного викладу, книга починається зі смерті героя в 1899 році, далі розвиваючись в різних підсюжетах, в тому числі епізодах про подорожі в часі і докладних описах улюбленої автором вогнепальної зброї. Незважаючи на розпливчастість стилю і сюжету, тут не прослідковується характерний для багатьох текстів автора стиль.

У «Просторі мертвих доріг», який вийшов у 1983 році,  Берроуз з провидінням змальовує нові еволюційні виклики, які стають очевидними лише через чверть століття після написання роману ― клонування, біотехнологію і тотальний кіберконтроль.

Британський письменник у 2004 році отримав за роман престижну Букерівську премію. За сюжетом молодий гей Нік Гест після завершення Оксфорда приїжджає в будинок батьків свого друга Тобіаса Феддена.

Тут він знайомиться з усіма членами сім’ї Федденів, з якими у нього складаються непогані відносини. Тут у нього зав’язуються романтичні відносини спочатку з темношкірим робочим на ім’я Лео, а потім ― з приятелем по Оксфорду Вані Аураді, сином ліванського мільярдера.

Роман був адаптований для телебачення сценаристом Ендрю Девісом, як міні-серіал «Лінія краси», що складається з трьох серій. Деякі критики відзначили політичну і соціальну сатиру роману, але це, перш за все історія про гомосексуальність та інакшість у сучасному суспільстві. У 2006 році за мотивами роману зняли однойменний фільм.

Автобіографічна трилогія, яка вийшла на початку 80-х, а остання частина наприкінці 90-х років. Розповідь у романі ведеться від імені безіменного оповідача, п’ятнадцятирічного підлітка, який розмірковує про своє важке дитинство в 1950-х роках та свої стосунки з дванадцятирічним Кевіном. Оповідача турбує те, що прихильність до одного посилюється і переходить в розряд фізичного потягу. Юнак продовжує аналізувати свою гомосексуальність.

У другій книзі герой вирішує стати письменником, щоб, як він сам висловлюється, спокутувати свою гріховність, перетворивши її в силу мистецтва. Студентське життя, журналістика, література, мистецтво, захоплення психоаналізом і зародження руху за права сексуальних меншин, ― все це про це йдеться в романі від імені свідка епохи змін.

Дія останньої частини трилогії охоплює часовий період з 1960-х по 1990-і роки. Це історія письменника-гея, який пережив більшість своїх друзів, його розповідь про роки життя в Нью-Йорку, Римі і Парижі, про боротьбу за виживання і прагнення до визнання. Огляд культурного життя Манхеттена поєднується в романі з закулісними сценами сексу і садомазохізму.