
Літературний дайджест
"Після поезій Біденка на шкірі виступають мурашки"
Більшість поетів бачать у поезії гру і можливість показати себе на людях.
Вірші Миколи Біденка — це несподіваний поетичний пласт. У них не було гри і розрахунку на здобуття популярності. Про це кореспонденту Gazeta.ua./strong>розповів засновник видавництва "Кальварія" Петро Мацкевич.
"Поезії Біденка — незвичайні. У якомусь сенсі він випадав із загальної хвилі більшості поетів. У своїх творах він, здається, навмисне уникав усіх цих "красівостей". Дозволяв собі нехтувати правилами граматику задля підсилення емоцій. Він писав щиро і сильно. Після прочитання його поезій по шкірі йдуть мурашки", - сказав він.
"З Миколою Біденком зустрічалися двічі: на презентації його збірки "Ліки зі смерті" та випадково на вулиці. Запам´ятав його мужнім, цілеспрямованим і при цьому емоційним. Микола завжди випромінював силу та впевненість", - додав Петро Мацкевич.
Над передостанньою збіркою Миколи Біденка "Ліки зі смерті" Петро Мацкевич працював разом з дружиною Ксенією.
"Поезії Біденка — це щось постмодерністське, одночасно жорстке і неочікуване. Більшість сучасних поетів емоційно дуже схожі. У віршах Біденка була зовсім інша емоційність. Вони досить різкі, чіткі та сміливі. У них була і думка, і емоція", - поділилася Ксенія.
"Чомусь думають, що люди з обмеженими фізичними можливостями обмежені в інформації та всьому іншому. Микола Біденко заперечував всі ці стереотипи. Незважаючи на важку інвалідність, він був дуже живим і жвавим чоловіком. Він випромінював активність, якої немає у більшості здорових людей", - додала вона.
Нагадаємо, що поет і перекладач Микола Біденко помер 2 лютого на 65-ому році життя. Він видав 6 поетичних збірок. Перекладав з чеської та польської мов. Сьогодні з ним прощалися у столичному геріатричному пансіонаті Чайка, де він мешкав останні 24 роки через важку інвалідність. Завтра Миколу Біденка поховають у селі Гейсиха Ставищенського району на Київщині.
Світлана Корженко
Фото: Катерини Бабкіной