Літературний дайджест

Коли писав книжку про 1990-ті, у Сумах почалися регулярні відключення електрики. "Ліхіє дев´яності: Як не сумували Суми" вийшла у київському видавництві "Темпора". Під час роботи над нею автор поспілкувався з двома десятками сумчан. Серед них колишній мер міста Геннадій Мінаєв, працівники органів безпеки, бармени тощо.

— 1990-ті — час цікавий. Але бажання повернутися не бачив у жодного з героїв. Усі шкодували за молодістю.

Бізнес у місті починали люди з авантюрною жилкою. Сьогодні ти торгував окулярами, завтра — нафтою, післязавтра — казахською валютою чи цукром. Це все супроводжували несамовиті стрибки успіху і провалу. Вразила історія відомого в Сумах організатора музичних фестивалів Ореста Коваля. Він — органіст зі Львова. До нашого міста запросили працювати, але дуже скоро бюджетникам перестали виплачувати гроші. Щоб якось вижити, Орест таксував своїм стареньким "Мос­квичем". Попри це, намагався підтримувати культурне життя у місті в умовах суцільної духовної темряви. Ходив по різних установах, фірмах, аби залучити спонсорів для фестивалю органної музики. У більшості випадків йому відповідали: тут не подають. Якось підвозив одного нетверезого чоловіка, розговорилися. Питає Ореста, чим займаєшся. "Та от фестиваль організовую, але грошей нема", — відповів. "А скільки треба? Пару мільйонів? Та зробимо тобі фестиваль, все одно проп´ю їх". І так кілька років справді підтримував його грошима. То був бізнесмен, який завжди мав безліч схем у голові. Не те, щоб протизаконних — просто закони не встигали за змінами. А потім спонсора посадили податківці. З цього приводу Коваль навіть на телебаченні виступив. Потім бізнесмен розповідав, що дивився ту передачу в камері СІЗО. За підтримку культури його дуже заповажали співкамерники.

Наклад видання — тисяча примірників. Середня ціна у книгарнях — близько 60 грн.

Іван СТОЛЯРЧУК