Літературний дайджест

Карр подарувала щоденник подорожі сестрі Еліс. Еліс, у свою чергу, подарувала його 1953 року шанувальникам творчості Карр, з якими вона листувалася після смерті сестри.

Народжена у Вікторії (Британська Колумбія) того ж року, що й Леся Українка (1871), сьогодні Емілі Карр вважається однією з найважливіших канадських митців. Останню з її моновистав «Від лісу до моря» (англ. From the Forest to the Sea: Emily Carr in British Columbia) у 2014-2015 роках приймають Лондон (Велика Британія) і Торонто (Канада).

Книжка вийшла друком 2014 року у Ванкувері. Вона не належить до жанру дитячої літератури безпосередньо, але є однією з тих книжок про мистецтво, яку діти можуть роздивлятись і обговорювати разом з дорослими шанувальниками.

1907 року, у віці 35 років, Емілі Карр зі своєю сестрою Еліс подорожують до Аляски. Саме на Алясці вона знайшла натхнення і теми для своїх майбутніх картин – тотемні стовпи і селища корінного населення північно-західного узбережжя Америки та Канади. На цих стовпах викарбовано символічні зображення фігур тварин, духів, монстрів та людей. Індіанці не мали писемної мови, тому ці стовпи відображують історію родини, клану, або окремої людини з цих селищ. Впродовж своєї кар’єри, Карр багато подорожуватиме до індіанських селищ Британської Колумбії, щоб малювати тотемні стовпи, каное і ліси.

На сторінках щоденника Карр з гумором розповідає про інших туристів, місцевих жителів, втрату багажу, морську хворобу, подолання лісових шляхів та інші радощі і прикрощі подорожування.

«Я і сестра на Алясці» – це цікава історія на кількох рівнях. Через неї можна дізнатися про винайдення свого стилю, про те, як зникають, знову знаходяться і стають доступними читачам книжки, про сміливість і талант жінки-художника в часи, коли жінкам у мистецтві відводили другорядну роль і хвалили їхню роботу словами «вона малює, як чоловік» і, нарешті, звичайно, про самі події, враження та відчуття під час подорожі.

Гортаючи таку книжку, діти знайомляться з видатною художницею через її власний гумор (в записах та малюнках) і зображення самої себе. Як розмовляти про свої подорожі, сміятися із себе, записати свої враження від побаченого в інших краях?

У світі мистецтва є багато ідей, і кожна дитина потрапляє в нього різними шляхами. Один із шляхів в такий світ, що може надихати та навчати людину все її життя, – ілюстрований щоденник однієї подорожі молодої жінки, яка зберегла назавжди дитяче вміння дивуватись, споглядати і відображати своє бачення світу.