
Літературний дайджест
Юрій Винничук. Поле дурнів
Дурилка про бандерівців, які ось-ось захоплять процвітаючий Схід України, усе ще актуальна.
Її все ще підживлюють і роздмухують. Добкін, мовби зійшовши з екрану англійської комедії "Містер Піткін іде на війну".
Пам´ятаєте, як Лисиця і Кіт завели Пінокккіо на Поле дурнів? Це я до того, що ми з вами самі тепер у ролі довірливого Піноккіо, а вся країна перетворилася на велетенське Поле дурнів.
Такої навали ідіотизмів, божевільних новин і висмоктаних з мізинця сенсацій ми ще ніколи не переживали. Чого нам тільки не намагаються запхати в голову! То дівчина, зґвалтована на Майдані, виявляється не тільки без слідів зґвалтування, а й взагалі без ознак недавнього сексуального контакту. Виходить, що видала бажане за дійсне?
То хлопець, який бачив пістолет у хлібі, виявляється убивцею в розшуку. А про пістолет у хлібі міг би повірити лише хтось такий самий тупий, як і автор цієї новини.
На судах над майданівцями в регіонах виступають свідками люди, які не мають паспортів. А що ж мають? Виписку з ув´язнення.
Браво! Тобто уже є проблема найняти для свідчення алкаша. Давай зека.
Далі чуємо страшні речі: готуються терористичні акти! І начебто наші терористи з "Правого сектору" збираються в Сочі. І всі вже про це знають, усі попереджені, в тому числі, мабуть, і лічно Путін. А вони все одно збираються.
Таке враження, що правоохоронним органам більше нічим зайнятися, як лише вигадувати небилиці, аби Хтось таємничий (і напевно тупий, як качан капусти) вірив і давав гроші.
От спробуйте зателефонувати в міліцію і повідомити про замінування метро. А краще не треба, бо вас дуже швидко вирахують. Однак ми й досі не почули нічого притомного про кількаразове замінування київського метро. Де той школяр, п´яничка, бомж чи шизофренік, який це зробив? Та ще й не раз! Де суд над ним?
І кому було вигідно "заміновувати" метро саме тоді, коли люди з усього Києва і областей прямували на Майдан? Ми всі знаємо, кому. Тому і нема винуватця.
А ось нова блага вість! Антитерористичний центр при СБУ змушений привести у готовність суб´єкти боротьби з тероризмом на території держави. Таке рішення ухвалено у зв´язку "із різким зростанням (!) кількості повідомлень щодо замінування об´єктів з масовим перебуванням людей". Тут уже під загрозу потрапили атомні та гідроелектростанції, аеропорти, вокзали і т. д.
Але переведемо на хвильку подих. Звернімо увагу на оте "зростання кількості повідомлень". Це цікаво. Якщо кількість така велика, то де бодай один затриманий? Ну, і бажано, щоб він виявився з Майдану, правда? Бо як же інакше?
Оно і той алкаш, який нібито намагався захопити літак, наша людина. Правда, не бандерівець і не фашист, а землячок Добкіна. Та й те, що він був п´яний, якось не зовсім вкладається в образ майданівця.
І заки турки ще своєї версії не озвучили, наші видали на гора: вимагав випустити усіх затриманих майданівців!
Ось які у нас правильні алкаші!
Правда, терористи не кращі. Ми уже чули колись про якихось чернігівських терористів-грибників, а потім про терористів у Дніпропетровську, де усе чомусь шито білими нитками. І тільки здоровий сміх замість тривоги викликають васильківські терористи.
А якщо трішки пірнути в не надто далеку історію, то можна пригадати, що "вперше слово "теракт" прозвучало в перший рік правління Януковича", – нагадує журналіст Вадим Денисенко.
І відтоді щороку ми чуємо про якісь нові і нові теракти, які мають відбутися. Однак насправді жодного серйозного теракту так і не відбулося, а те, що було, викликає тиху підозру в недолугій інсценізації.
Слава Богу, що нема ще в нас такого розмаху, як у Росії. Не вибухають будинки, вокзали й автобуси. Мабуть, є ще у декого совість. На відміну від білоруського бацьки, який надто підозріло швиденько розстріляв своїх терористів.
Вибухи в Волгограді чомусь теж викликали багато підозр. Бо дивним чином за російськими терактами чомусь ніхто не стоїть. Ну геть ніхто. І це феномен притаманний лише Росії, бо завжди і всюди теракт відграє певну роль: хтось щось вимагає, попереджає, бере на себе відповідальність і т. д. А тут – нічого.
У чому тоді сенс?
Або у чому полягає сенс заяви Віталія Захарченка про те, що "до нинішніх виступів "Правий сектор" готувався два роки"? В розумних людей ця "сенсація" могла викликати лише спазматичний регіт і гикавку.
Два роки терористи спокійно собі готуються (правда, неясно до чого), а міліція і СБУ і у вус не дують? Ну то ж треба!
Після цього запланований теракт у Сочі уже якось відчутно поблід.
Зате дурилка про бандерівців, які ось-ось захоплять процвітаючий Схід України усе ще актуальна. Її все ще підживлюють і роздмухують. Добкін, мовби зійшовши з екрану англійської комедії "Містер Піткін іде на війну", розпочав формування "Украінскава фронта". Ба більше: закликав ряжених казакав для охорони ОДА на випадок нападу фашистів.
І тут між іншим криється підступне шило у мішку. Бо донські козаки такі антифашисти, як я балерина. Мабуть, містер Добкін забув, що донські козаки воювали на боці Гітлера. І багато хто з них були георгіївськими кавалерами. А генерал Краснов – кумир російських фашистів і скінхедів. Є навіть пісня групи "Вандал" "Генерал Краснов".
Генерал Краснов
Мы не забудем тебя...
Генерал Краснов
Ты с нами навсегда...
Казачьи отряды SS
Отстояли арийскую честь.
И будь уверен генерал
Ты не зря воевал.
Ты попал в руки врагов,
Но не предал своих бойцов.
Ты верил в Русский народ,
Знал, что Победа придет.
А хто у цій пісні "враги", містер Добкін? Я вас запитую. Так-так, це якраз ті самі ветерани ВОВ, яких ви так любите на словах. Це вони були ворогами козаків з георгіївськими стрічками. Бо ветерани ВОВ георгіївських стрічок не носили.
У нобелівського лауреата Джозефа Кутзеє є роман "В очікуванні варварів", де в тихе і спокійне місто приїжджає полковник і починає усіх залякувати тим, що скоро треба очікувати нашестя варварів. Спокійному життю міста настає кінець. Місто чекає варварів. А варвари усе не йдуть і не йдуть.
Як бачимо, усе вже давно описане. Пора б уже оригінальні сценарії напрацьовувати. За що вам гроші платять? Між іншим, з нашої ж кишені.