Літературний дайджест
Роман Іваничук передбачив революцію
— Це моя лебедина пісня. Але такий дискомфорт відчуваю, коли наробочому столі нележить розпочатий рукопис. Часто кажу, щоось це— остання книга і нічого неписатиму, адалі виходять ще йще,— каже письменник 83-річний Роман Іваничук. 4грудня у Львові представляє нову книжку "Мандрівки доАберфайлю".
Автор написав понад 20 історичних романів. Був депутатом Верховної Ради, отримав звання Героя України та Шевченківську премію. Живе з дітьми та внуками в центрі Львова. Під час презентації письменник постійно кашляє, доки йому не приносять води.
— Це не хвороба, це від куріння, — пояснює Роман Іванович. — Із 16 років палю. Лікар ка-же: "Кидай, довше проживеш". Але такого не буде.
Книжка написана у формі щоденника. У нього автор вмонтував дві повісті, роздуми про політику та кохання. Видати її планували наступного року. Але дали у друк раніше, щоб вона підтримала протестувальників на Майдані.
— Аберфайль — таку назву мали темні, майже міфічні підземелля в Шотландії. Про це написав у романі "Чорна Індія" Жуль Верн, — пояснює. — Для мене Аберфайль — це метафора історії, в яку хочеться проникнути. Після помаранчевої революції багато знайомих казали, що народ уже збайдужів і не підніметься. У своїй книзі я це спростовую й переконую, що буде нова революція. Так і сталося. Сподіваюся, у читачів буде піднесення духу на подальшу боротьбу.
Автор згадує у книжці про дружину — письменницю Ніну Бічую, 76 років. У творі називає її Любкою, описує їхні подорожі та стосунки.
— Щоб написати добру книгу, треба бути закоханим у жінку, — каже Роман Іваничук. — Коли я вдруге взяв шлюб, то відчув безмежне щастя.
Із першою дружиною Софією прожив 45 років. Мають двох дітей — сина Ярему й доньку Наталію. Софія померла у трамваї від серцевого нападу. За п´ять років по її смерті одружився з Ніною Бічуєю. Живуть порізно. Разом відпочивають, часто бачаться.
Ольга ШВЕД