
Літературний дайджест
"Хочу вдарити арматуриною в гадюшник"
— На Вольвача треба місця затри години займати,— говорять гості впереповненому залі київської кав´ярні "Купідон".
Тут 14 листопада письменник 50-річний Павло Вольвач презентує свій другий роман "Хрещатик-Плаза". Так називається бізнес-центр, де розташовувався офіс української служби "Радіо Свобода". Там працював і автор роману, і його головний герой. Дія відбувається спершу в Києві, потім у Празі.
"Усі герої роману вигадані, а збіги випадкові" — зазначено в тексті. Попри застереження, персонажів книжки легко впізнати. Роман відмовилися друкувати два видавництва.
— У книжці 90 відсотків героїв — мої знайомі, я їх звісно впізнала, — каже Лілія Максименко, 50 років, головний редактор видавництва "Український пріоритет", де вийшов друком роман. — На місці багатьох із них образилася б. Мені не подобається такий прийом, коли автор зображує своїх знайомих. Але я не критикую.
— Я колись дивився на Київ і думав — там Українонька. Там є люди, які не просто переживають за неї, але знають що робити, — розповідає Павло Вольвач. Письменник народився в Запоріжжі, до столиці приїхав наприкінці 1990-х. — За 10-річчя в Києві зрозумів, що українське суспільство — напівтруп. Я не намагаюся вилікувати його своїм романом. Хочу потрапити голочками в нервові закінчення або навіть ударити арматуриною в гадюшник, щоб був сплеск.
Дія роману триває з 1999-го по 2004 рік. Завершують його події помаранчевої революції.
— Я часто стояв на Майдані в ті дні, — продовжує автор. — Ми співали гімн, і щось мені шкребло в горлі. Я знав: це — історичний момент. Завдяки журналістській перепустці потрапив на сцену. Тоді відчув перепад між подіумом і площею. На сцену виходили персонажі в строях, що тягнули на бюджети містечок і сіл, звідки приїхали ті тисячі людей.
Катерина КИСЕЛЬОВА