Літературний дайджест

Через декілька років родина переїхала до Івано-Франківської області. Степан Процюк закінчив Івано-Франківський педінститут та аспірантуру Інституту літератури НАН України. Кандидат філологічних наук. Викладає сучасну українську літературу в Прикарпатському університеті Івано-Франківська. Одружений, має двох синів.

Літературна біографія Степана Процюка розпочалася 1991 року з літгурту Нова деґенерація", куди він входив разом із Іваном Андрусяком та Іваном Ципердюком. Наступного року була надрукована їх перша поетична збірка «На вістрі двох правд» (з передмовою Юрія Андруховича). На думку літературознавців, на початку 90-х літгурту «Нова деґенерація» вдалося стати одним із небагатьох руйнівників літературної стагнації. Згодом з´явилася збірка віршів «Апологетика на світанку» (Ужгород, 1996) та збірка поем «Завжди і ніколи» (Львів, 1999). Згодом автор припинив писати вірші, перейшов на прозу й есеїстику.

1996 року вийшла збірка есеїв Степана Процюка «Лицарі стилосу і кав´ярень» (Київ), а також перша книжка прози «Переступ у вакуумі». 2001 року тернопільське видавництво «Джура» друкує збірку повістей «Шибениця для ніжності». У 2002 році івано-франківське видавництво «Тіповіт» друкує збірку повістей «Серафими і мізантропи». Цього ж року Степан Процюк дебютує як романіст — львівська «Піраміда» друкує «Інфекцію». 2003 року за цей роман Степан Процюк був номінований на здобуття Шевченківської премії. Другий роман «Жертвопринесення» (надрукований спочатку в журналі «Кур´єр Кривбасу», а в 2007 року у видавництві «Тіповіт») став своєрідною відповіддю на питання, чому Степан Процюк припинив писати поезії. У 2005 році вийшов третій роман „Тотем“ (видавництво „Тіповіт“). У 2007 році Степан Процюк видає збірку есеїв  „Канатоходці“. 

Ще одна грань письменницького таланту Степана Процюка — література для підлітків. У 2008 році в київському видавництві „Грані-Т“ побачила світ трилогія про кохання „Марійка і Костик“, „Залюблені в сонце“ (Друга історія Марійки і Костика»), «Аргонавти» (Третя історія Марійки і Костика). У цьому ж році і в цьому видавництві в серії «Життя видатних дітей» вийшла книга «Степан Процюк про Василя Стефаника, Володимира Винниченка, Архипа Тесленка, Карла-Густава Юнга і Ніку Турбіну». Повісті для підлітків Степана Процюка критика вважає одними із найчитаніших у цій жанровій ніші.

2010 року у видавництві «Грані-Т» була видрукувана збірка есеїв «Аналіз крові». Книжка складається із 20 замальовок-роздумів на різноманітні екзистенційні, літературні та політичні теми. Тоді ж у видавництві «Академія» вийшов роман «Троянда ритуального болю». Це одна з перших спроб серйозного художньо-психологічного осмислення постаті Василя Стефаника як людини й творця. Наприкінці жовтня 2010 року у видавництві «Ярославів вал» вийшла остання частина «психіатричної тетралогії» Степана Процюка — роман «Руйнування ляльки» (першодрук — у журналі «Кур´єр Кривбасу»). У 2011 році у видавництві «Академія» побачив світ психобіографічний роман Степана Процюка про Володимира Винниченка «Маски опадають повільно». Також 2011 року у видавництві «Твердиня» вийшла книга есеїстики Степана Процюка «Тіні з´являються на світанку». Наприкінці року на сторінках журналу «Кур´єр Кривбасу» була надрукована повість Степана Процюка «Бийся головою до стіни» — про непрості стосунки батька, який помирає, і сина, який намагається його зрозуміти.

Брав участь у літературних вечорах у містах України, а також у Кракові (на запрошення Ягеллонського університету) та Берліні. Є лауреатом кількох літературних премій.

20:09 16.08.2012 це питанняцікавило4гостей

Оксана

Здається, модною стала тенденція робити письменників чи інших відомих та авторитетних людей першими номерами у списках політсил. Яскравий приклад - Марія Матіос. На вашу думку, чи може письменник бути добрим політиком і чи вірними є такі кроки? 13:11 20.08.2012

Як співається а попсовому шлягарі "Я Вам не скажу за всю Адессу", я намагаюся не оцінювати вчинки своїх колег, які хочуть стати депутатами... Якщо б йшлося про мене, то можу заявити привселюдно, що я ніколи б не прагнув стати депутатом, чи навіть займати будь-яку керівну посаду (наприклад, у ВУЗі). Я вважаю, що письменник і без різних суспільних доважків має не так багато часу, щоб обдумувати і писати ті книги, які могли б когось по-справжньому зачепити чи схвилювати. Який би був з мене письменник, якщо б я сидів в одній залі поряд з ,наприклад, Чечетовим, Ківаловим і Колісниченком :) ? 21:50 19.08.2012 це питанняцікавило3гостей

Б.А.С.

Степане, запитання до Вас як до автора дитячих книг. Чи вважаєте Ви, що в Україні потрібно створити власне коміксове видання для дітей? І чи читаєте/читали Ви комікси? Який Ваш улюблений супергерой? П.С. Сподіваюся, це Бетмен :) 13:18 20.08.2012

Так, я справді є автором популярної трилогії про перше кохання для підлітків (особливо для дівчаток) "Марійка і Костик". Думаю, що коміксове видання не зашкодило б теж. Як би і не зашкодило б нічого, що розбудовує українську культуру будь-якими сучасними засобами. Мій улюблений супергерой? І Бетмен, і будь-яка адекватна людина з розвиненою інтуїцією, інтелектом і потужними фізичними задатками :) 22:12 19.08.2012 це питанняцікавило2гостей

Цікавий

Пане Степане,будь ласка, дайте відповідь на два питання: 1. скільки особисто Ви заробляєте з літератури? 2. за кого порадите 28 жовтня проголосувати? 13:24 20.08.2012

1. Мої заробітки останнім часом залежать від кількості написаних книг. Навіть, якщо б я писав кожного року по два романи :), мені б не вистачило коштів, щоб провести літо на Канарах... 2. Хіба у адекватних громадян України є інший вибір ніж Об´єднана опозиція, "Свобода" чи ,наприклад, "Собор"? 13:53 15.08.2012 це питанняцікавило1гостя

Шанувальник

Степане Васильовичу, коли Ви вирішили почати писати ? І що штовхнуло почати друкуватися? 13:31 20.08.2012

Я нічого не вирішував. Замість мене вирішив Той, хто відповідальний за людське призначення і покликання. Це Він , поворухнувши пальцем, сказав: "І ти теж". У два з половиною роки я знав напам´ять сорок імен, прізвищ та по-батькові українських класиків. Набагато пізніше стало зрозуміло, що це був знак та метафізичний дозвіл. 14:13 15.08.2012 це питанняцікавило1гостя

Іван

Пане Степан, Ваша думка щодо мовного закону? Що в сьогоднішніх умовах слід робити свідомим українцям: чи ігнорувати московський продукт, чи боротися з цим режимом? 13:39 20.08.2012

Щодо "мовного" закону...Вважаю, що це чергова спроба лінгвоциду супроти української ментальності. Страшно лише, що така боротьба ведеться під знаком українського герба і українського прапора!... Така ситуація нагадує драми абсурду Самюеля Бекета, зокрема, "Чекаючи на Годо". Зараз вести боротьбу проти української мови, це ніби гатити по серцю кулачиськом хворого інфарктом. Кожен із нас повинен робити те, що може, щоб протистояти цій навалі русифікації. Як сказав один із просвітлених: "Роби те, що можеш, тут і зараз, і будь, що буде". 21:46 18.08.2012 це питанняцікавило2гостей

Рута

Степане Васильовичу, назви Ваших творів дуже цікаві і концептуальні. порадьте, як навчитися добирати промовисті заголовки 13:46 20.08.2012

Дякую Руто, Ви кажете мені компліменти :). Останнім часом я все більше переконуюся, що найцікавіші сторінки моїх книг, чи яскраві, на думку багатьох, назви творяться мною поза межею власного інтелекту. Тобто, чимось Більшим і Глибшим ніж мої думки, які можуть багаторазово змінюватися протягом доби. Назва твору є воротами до розуміння книги, входом до її метафізичного виміру (звісно, якщо той вимір є :) ). 22:29 16.08.2012 це питанняцікавило1гостя

Леся психолог

Пане Стапане, у якій кав´ярні Станиславова понад усе любите пити каву? В компанії чи на самоті? :) 13:52 20.08.2012

Переважна більшість кав´ярень Івано-Франківська мені симпатичні і милі - кожна по-своєму. Звісно, є окремі совкові заклади, де здається, що ти перенісся машиною часу у минуле. Але я розумію, що Вас зараз, можливо, менше цікавлять мої міркування про машину часу :). В моїй книжці есеїстики "Аналіз крові" надруковане есе "50 тисяч чашок кави", де я докладно описую свій шаманічний ритуал кавопиття :), а також те, чому каву я часто п´ю сам. Отже, запрошую Вас до читання "Аналізу крові",). 06:55 17.08.2012 це питанняцікавило1гостя

Матвій

Яким є Ваше ставлення до політики загалом і до української політики зокрема? Чи можна вважати, що письменника, який йде в політику, покидає талант митця? 13:59 20.08.2012

Я вважаю, що літературний талант не варто, не можна і навіть заборонено змішувати із розмаїтими політичними політ-шоу! Я би хотів, щоб у мене до політики не було ніякого ставлення. Щодо українських політиків, то є величезна різниця між, допустимо, тим же Калісничєнком і, наприклад, депутатом Романом Ткачем, який підтримує чимало цікавих українських культурних проектів. Як і дерева в лісі, навіть українські політики часто є різними. 09:27 17.08.2012 це питанняцікавило1гостя

Гість

Чи перебуваєте нині у дружніх стосунках з Іваном Андрусяком та Іваном Ципердюком, з якими Ви свого часу належали до літгурту "Нова дегенерація"? 14:02 20.08.2012

Із Іваном Андрусяком та Іваном Ципердюком, з якими мене назавжди пов´язала буремна літературна юність :), я завжди був у дружніх - адекватних, притомних, можна, як завгодно, це називати - стосунках. Так було, є, і ,сподіваюся, буде. 19:40 18.08.2012 це питанняцікавило1гостя

Климко

Пане Степане, якби Вам дали можливість вибирати, в яку епоху і в якій країні Ви би воліли жити? 14:06 20.08.2012

Якби мені дали можливість вибирати, то я б вибрав якусь із країн Західної Європи другої половини 19 століття. Можливо, це би була Італія - а якщо саме ця країна, то, однозначно, я би хотів жити у вічному місті - Римі. І світанками або глибокими сутінками у якому-небудь 1875 чи 1892 році Ви би могли мене там зустріти... 21:51 18.08.2012 це питанняцікавило1гостя

Вар´ят

пане Степане, що на вашу думку найскладніше і найнеприємніше в письменницькій праці? що особисто Вас утримує на цій стезі і не відпускає до більш спокійних і приємних занять? 14:13 20.08.2012

Особисто для мене найважчим є страх втратити здатність писати. Талановитий письменник відрізняється від інших людей лише тим, що вміє сплітати усім відомі слова таким незвичайним способом, що вони стають для багатьох людей улюбленішими від їхньої власної реальності. Мене утримує на цій, як Ви кажете стезі, не власне марнославство (із яким я, здається, успішно борюся), а інтуїтивне відчуття того, що я здатен сказати ще щось вагоме і цікаве для певного психотипу читача. 22:01 18.08.2012 це питанняцікавило1гостя

Лінкс

Чи хотіли би Ви дожити до 100 років? 14:16 20.08.2012

Знаєте, Зигмунд Фройд, будучи важкохворим,попросив зробити йому смертельний укол. Як медик, він розумів, що вже не має шансів...Я би хотів дожити до 100, до 200 чи навіть до віку Мафусаїла, лише при умові ясного розуму і фізичної активності. 10:15 19.08.2012 це питанняцікавило1гостя

Роман

У передмові до "Абетки" Чеслава Мілоша Юрій Андрухович пише, що заздрить полякам, бо у них є культурні діди, як-от Мілош, яким є що сказати і до яких прислухаються. У нас же таких немає. Чи погоджуєтесь ви з такою думкою7 І чи хотіли б колись стати таким дідом до якого прислухаються? 14:21 20.08.2012

Не зовсім погоджуюся, бо , наприклад, я таки прислухаюся до Мирослава Поповича, Івана Дзюби чи Валерія Шевчука. Романе, не записуйте мене передчасно в діди :). Моральні авторитети -патріархи були, є і будуть в кожній країні, лише треба вміти їх побачити. 21:23 19.08.2012 це питанняцікавило1гостя

Ларрі

Пане Степане, як Ви ставитеся до тих прихильників своєї творчості, які називають Вас гуру? хотіли би приміряти на себе цю роль? 14:24 20.08.2012

Я до них ставлюся з належною повагою :). Мені недавно пропонували створення фан-клубу Степана Процюка, але Степан вирішив жодним чином не допомагати становленню такої громадської організації :) . 21:30 19.08.2012 це питанняцікавило1гостя

Артур

Які подальші перспективи розвитку української літератури та її сприйняття на території Європи? 14:27 20.08.2012

Думаю, що багато залежить не лише від письменників чи тієї держави, громадянами якої вони є, але і від метафізичного дозволу Деміурга. Як сказано у Біблії, шляхи Господні непередбачувані. 12:41 20.08.2012 це питанняцікавило1гостя

Многогрішний

Яких новинок слід очікувати від Степана Процюка у 2012 році? Можливо вже сьогодні щось готово, чи щось напрацьовується? Одним словом: чим дивуватимете? 14:31 20.08.2012

Зараз я пишу роман про письменника Архипа Тесленка для серії "Автографи часу" у київському видавництві "Академія". Як і мої попередні романи про Стефаника і Винниченка, це третя книга так званої психографії, тобто, психічної біографії особистості, про яку вона пишеться. В українській літературі за моїми плечима майже немає традиції такого жанру. 12:51 20.08.2012 це питанняцікавило1гостя

Микола Іванович

Що вас найбільше надихає на письмо? 14:34 20.08.2012

Напевно, наркотики - кофеїн і нікотин, які є складовою кави чи сигарет :))) А якщо говорити цілком серйозно, то я шукаю джерел спокою і тиші всередині самого себе і раджу це робити кожному із нас. 06:12 17.08.2012 це питанняцікавило0гостей

Марія

Подейкують, що у Ваших творах є чимало автобіографічних моментів. Чи це так? 14:37 20.08.2012

Хтось із великих сказав, що є проза або автобіографічна, або нудна. Щось у цьому є :). Кожен письменник мав би бути талановитим актором, що вміє влазити не тільки в шкіру, але й в душу свого героя. Проза, подібна до моєї, чи моя теж часто дає побічний ефект інтимізованого обману - тоді може складаєтися стійка ілюзія, що вона всуціль автобіографічна... 06:21 17.08.2012 це питанняцікавило0гостей

Марія

Ким Ви хотіли бути в дитинстві й коли відчули свій письменницький талант? 14:43 20.08.2012

В дитинстві я хотів бути шофером, а пізніше - актором лялькового театру. Мене вабило смикання акторами за ниточки ляльок-маріонеток. Зрештою, письменник є також по-своєму актором лялькового театру, іноді спокійним чи веселим, деколи трагічним. Як я вже говорив, доля давала мені певні знаки від двох літ, але я тоді ще не був здатним їх розшифрувати:). 19:00 18.08.2012 це питанняцікавило0гостей

вітер

Пане Степане, чи не нудно Вам у сучасному літературному просторі України? 14:45 20.08.2012

Нудно може бути навіть на віденському бенкеті чи підчас вручення Нобелівської премії :))) Все залежить не від ситуації, а від того, що є всередині нас. Хоча національний літературний процес, на жаль, деколи таки нагадує серпентарій. 18:30 19.08.2012 це питанняцікавило0гостей

Ксеня

Чи побажали б Ви своїм дітям письменницької долі? 14:49 20.08.2012

Рекомендую читати повість Германа Гессе "Сіддхартха", де чудово і переконливо сказано про те, що жоден батько не може прожити життя замість власного сина, навіть, коли би він цього дуже хотів... Своїм синам - Антонові і Захару - я бажаю долі, яка буде найближча до глибинної сутності кожного з них. 14:44 20.08.2012 це питанняцікавило1гостя

IVAN

Чи плануєте Ви вихід нової збірки творів, якщо так то коли? 14:53 20.08.2012

До книжкового форуму в івано-франківському видавництві "Тіповіт" має вийти три моїх романи - "Інфекція", "Жертвопринесення" і "Тотем" - під однією обкладинкою. Про всяк випадок, у цій книжці я застрахований :) передмовою критика і літературознавця Людмили Скорини та післямовою письменника і критика Олега Солов´я. 21:29 19.08.2012 це питанняцікавило0гостей

Артур

Пане Степане, як Ви ставитесь до ймовірності включення Ваших творів до шкільного курсу? 14:53 20.08.2012

Із значними застереженнями :) 12:28 20.08.2012 це питанняцікавило0гостей

Йосип

Назвіте будь-ласка по декілька Ваших улюблених прозаїків,поетів, філософів та психологів. Дякую. 14:55 20.08.2012

Вибачте, але цей список був би настільки великим, що втомив би кожного, хто читає цю мою розмову з Святославом Никоровичем. Через те волію промовчати... 12:30 20.08.2012 це питанняцікавило0гостей

бурий

Кажуть ви колись трохич чи сильно конфліктували з багатьма українськими письменниками Жаданом Єшкілєвим зокрема а які зараз у вас стосунки з ними ? 14:57 20.08.2012

Хто Вам таке сказав? Сорока на хвості принесла :) ? Навколо моєї скромної персони також ходить чимало пліток - і нема на те ради. Зокрема, з Жаданом чи Єшкілєвим я ніколи не мав серйозних конфліктів, як і серйозних проектів :). 12:33 20.08.2012 це питанняцікавило0гостей

ФеДя

Що ви, пане Степане, думаєте про сучасну укрліт - молодих літераторів, - і якої ви думки про так звану блого-літературу, яка поширюється активно. 14:59 20.08.2012

Думаю про її чималі перспективи :). Вдруге скажу, що шляхи Господні непередбачувані. 13:06 20.08.2012 це питанняцікавило0гостей

Анонім

Якщо Ван не вдалось би стати письменником, то ким Ви би були? 15:02 20.08.2012

У такому разі найшвидше я би був лікарем-психоаналітиком. Не дарма критики вважають, що мої книги деколи випромінюють запах медицини :). При певних обставинах я би міг був стати священиком... Не забуваймо, що я ще викладаю українську літературу в Прикарпатському університеті :). 19:02 15.08.2012 це питанняцікавило1гостя

Уважний

Пане Степане, "Тіні з´являються на світанні" - чи не занадто поетизму у слові "світання"?)))) 15:04 20.08.2012

Пане Уважний, насправді моя книжка називається "Тіні з´являються на світанку". Можете погуглити :), щоб пересвідчитися у цьому. 06:16 17.08.2012 це питанняцікавило1гостя

Інна

Чи розуміє Вас Ваша дружина? Вашу творчість і специфіку письменницької натури? 15:07 20.08.2012

Із дружиною Любою живу 16 років. Якщо би вона не розуміла специфіку моєї письменницької натури, то ми би розбіглися в різні боки за кілька місяців чи, накрайняк, через півроку :).