Літературний дайджест
Лада Лузіна покаже у Музеї Булгакова свою колекцію ялинкових іграшок
Письменниця Лада Лузіна, 39 років, до Нового року хоче зробити виставку новорічних іграшок у столичному музеї Михайла Булгакова.
- Музей Булгакова присвячений його роману "Біла гвардія", - каже Лада. - Дійство в ньому відбувається під Різдво. У п´єсі "Дні Турбіних", написаних по роману, ціла сцена присвячена наряджанню ялинки. Назву виставку "Так і сидів би під ялинкою". Це слова одного з героїв твору - Ларіосика. Виставлю іграшки, які концептуально вписуються в роман. За сюжетом Ніколка на Андріївському узвозі бачить, як дітки спускаються на санках. У мене є кілька таких іграшок. Вони дуже рідкісні, тому дорогі. Коштують не менш як 200 доларів.
З коробки дістає балерину з пап´є-маше і скляну іграшку - дитина в шубі на санках.
- Їх виготовили до революції або в перші роки радянської влади. Купила їх після довгих торгів на українському інтернет-аукціоні "Аукро" у Харкові по 400 гривень за кожну. Посилкою їх отримувати боялася, попросила подругу привезти.
Готується до виставки з травня.
- Нормальні люди купували купальники, босоніжки і капелюшки, а я, як дурепа, ганялася за новорічними прикрасами. Купую їх на інтернет-аукціонах. У Львові є спеціальний магазин ялинкових іграшок, що працює навіть улітку. Хочу у музеї Булгакова ще зробити ялинку з іграшками з різних країн. Письменник усе життя мріяв поїхати за кордон і йому не дали. А це була б ялинка його мрії.
Домашня колекція новорічних іграшок Лади дотягує до 2 тис. екземплярів. Скільки точно їх, вона не знає.
- Я колекціоную не всі підряд. Цікаво збирати системно. Скажімо, всі радянські, бо це закінчений період історії. Інтересно колекціонувати німецькі, бо саме німці в середині ХІХ століття почали робити перші прикраси. Рідкісні та дорогі німецькі іграшки виготовлені у роки війни. Щодня перевіряю на сайтах, чи не з´явилися такі екземпляри. Я маніакальний колекціонер - побачила, не можу не купити. Виготовлені до 1958 року іграшки вважаються антикварними. Пізніші радянські - грубі і негарні.
Іграшки планує збирати все життя, а потім подарувати Києву.
- З-за кордону мені іграшки привозять друзі. Одну Наташа Могилевська купила у соборі Паризької Богоматері. Іншу мама з Італії привезла з венеціанського скла. Хочу створити музей новорічної іграшки або Нового року. Мене приваблює приклад Ханенків, які свою колекцію передали місту. Тільки от вони для цього і приміщення спеціальне збудували. Я так не можу, - сміється. - В усіх колекціонерів існує проблема: збирай-збирай, а потім спробуй колекцію впхати у подарунок. Он музей Києва і досі в приймах бігає.